Розвиток освіти у довоєнний період. 20-30-ті рр. ХХ ст.
З 1918 року в Маліївцях діяла чотирикласна початкова школа, яка розміщувалась у приміщенні земської школи. Ймовірно, що однокласна земська школа з трирічним терміном навчання була реорганізована у двокласну з чотирирічним терміном навчання. Навчання у школі велося українською мовою. Саме в період української революції керівництво УНР, Української Держави, докладало багато зусиль для становлення української національної школи. У колишній конторі панського фільварку (тепер тут відділення зв’язку) була відкрита початкова школа з польською мовою навчання, тут викладала колишня гувернантка поміщиці з села Проскурівка П. Фронскевич. З 1921-1922 рр. початкова школа стала працювати як єдина трудова чотирикласна школа до навчання запрошувалися як діти, з 8 років, так і дорослі. У річному звіті Малієвецької сільської ради за 1924 рік говориться «Працює школа при с Маліївцях гарно; була обезпечена паливом на цілий рік. Будинки школи знаходяться в належному стані; Всього письменних 184 чоловіки і мало письменних 43 чол.»
Значних успіхів у розвитку освіти було досягнуто у 20-х- 30-х рр. У 1923 році в Україні було утворено товариство “Геть неписьменність!”.В спеціальній інструкції організаторам лікнепу роз’яснювалося, що неписьменними вважаються ті громадяни, які: а) зовсім не вміють читати і писати; б)вміють читати, але не вміють писати; в) вміють переписувати, але не вміють читати; г) знають букви, але читають з великими зупинками і не зрозуміло.
В червні 1927 року на зборах комсомольського осередку було вирішено створити загін культармійців по ліквідації неписьменності серед населення села та шефства над школою. Керівником загону був призначений І.К. Гуцал та група активістів А.Герасимов, А.І.,Ороховський О.І.,Білан М.Т.Ойхман. В організованих лікнепах навчалися дорослі чоловіки та жінки. На 1934 рік початковим навчанням було охоплено усіх дітей віком від 8 до 11 років, далі учні продовжували навчатись у Підлісно-Мукарівській семирічці.
Такі ж початкові школи діяли у Слобідці Малієвецькій і Сприсівці. Слобідо-Малієвецька школа була збудована, завдяки ентузіазму сільської молоді та допомоги досвідчених сільських будівників. На кінець 1933-34 рр. у Малієвецькій школі налічувалось 98 учнів. 3 1938 року в Маліївцях почала діяти семирічна школа. Школа розмішувалася у 3-х приміщеннях. В 1940 році тут працювало 11 вчителів, які навчали 182 учні. Серед них директор школи Степан Полікарпович Мокрицький, Вчителі Петро Васильович Ільницький, Володимир Михайлович Заєць. У 30-і роки минулого століття Малієвецьку семирічку очолювали Л.І. Вишневський, М.Ф.Марутовський. У Слобідсько-Малієвецькій початковій школі директорували Войнаровський, Лех, Федоров.
Стан освіти в Маліївцях під час Другої світової війни та перші повоєнні роки
В часи окупації школа в Маліївцях практично не діяла. Та колишній директор школи Степан Полікарпович Мокрицький зумів організувати навчання. Маючи свої підручники, щось зібрав у населення так і навчав сільських дітлахів грамоти. Інші вчителі теж надавали дітям консультації. Після смерті Семена Полікарповича у 1942 році навчання в Маліївцях припинилося. Лише в 1944році, після вигнання нациських окупантів Малієвецька семирічка знову запрацювала. Активно включилися у педагогічну діяльність вчителі Вишневський Л.І.,Сингалевич А., Т.Подра, Н.О.Ільницький П.В. Защинський Л.І., Чайка Н.А., Бедраківський М.Й. Класи були переповнені, багато було старших дітей, які через війну не мали змоги вчасно піти до школи. До Малієвецької семерічки ходили діти із сусідніх Стріховець.
На 1 вересня 1948 року в малієвецькій семирічці нараховувалося 153 учні, а через рік, у 1949 році—180. Якщо у 1948 році у 1-4 класах навчалося 116 учнів, а в 5-х 78, то в 1949 – 102 і 78 відповідно. Наприкінці 40-х років Малієвецьку семирічку очолював Болеслав Іванович Лічкевич. Школа розміщувалась в трьох приміщеннях загальною площею 463м.кв. В 50-х роках 4 старші класи школи розміщувалися у двоповерховому будинку, який колись належав панському управляючому(збудований у 1898 році), 1-3 класи розміщувалися у приміщенні місці сучасної церкви (збудоване у1860 році).
У післявоєнний період у Слобідо-Малієвецькій початковій школі працювали. Аделя Корнілівна Кшемінська, Саніслава Йосипівна Садовська,. Надія Андріївна Чайка, Петро Васильович Ільницький, Антон Петрович Защинський.
У 1950 році директором Малієвецької школи було призначено Свинарчука І.К. який працював на цій посаді до 1985 року. Уродженець с.Сприсівка , учасник війни, він закінчив Чернівецький учительський інститут та Станіславський педінститут, раніше працював вчителем фізвиховання та географії в Сприсівській семирічці, директором Корначівської школи.
У 1954 році, коли ще Маліївці входили до Солобковецького району, у селі збудувли будинок для престарілих, та у 1957 році внаслідок нових адміністративно-територіальних перетворень село було перепідпорядковане Дунаєвецькому району, будинок престарілих перенесли у с. Солобківці, а у згаданому приміщенні розташувалася Малієвецька школа. Тут проводили своє шкільне життя юні маліївчани до 1974.року.