Малієвецька восьмирічка. 60-80-ті рр. ХХ ст.
З 1960-1961 навчального року школа сталавосьмирічною, з того ж року філією Малієвецької восьмирічки стала школа Малієвецького дитячого протитуберкульозного санаторію “Світанок”. Головним завданням тогочасних дирекції школи та педагогічного коективу було всезагальне охоплення освітою дітей шкільного віку. У вказаному навчальному році у Маліївцях нараховувалось 172 дитини, які були охоплені навчанням. Директором школи був Свинарчук Іван Костянтинович, а загалом навчали і виховували малієвецьких дітей 14 педагогів,зокрема: Лісовський О.А., Щербань В.І., Мручківський Ф.С., Макогончук Г.С., Вишневська Р.Л., Щербань Л.І., Сноз В.О., Ороховський А.Л., Лісовський Г.О., Штипуляк Н.М., Розгонюк Г.І., Заєць В.М., Яковлєв А.М.
Важливою і відповідальною справою було питання здійснення всеобучу, яке неодноразово розглядалося на сесії Малієвецької сільської ради, на засіданнях виконкому, правління місцевого колгоспу, батьківських зборах тощо.Для батьків організовувались лекції, бесіди на педагогічні, морально-етичні теми, пропагували правила санітарії та гігієни
На початок 60-х рр. матеріально-технічне забезпечення школи виглядало таким чином. В школі існувало два навчальних кабінети—фізики на 30 учнівських місць і хімії на 10 учнівських місць, також одна комбінована майстерня на 23 робочих місця, географічний та спортивний майданчики. У шкільній бібліотеці налічувалося 1303 примірників. Окрім цього школа мала одного трактора, 8 верстатів для обробки дерев’яних матеріалів, токарний та циркулярний верстати, три швейні машини, електростанцію, а також дрібніший інвентар та приладдя. Школа була радіофікована та електрифікована. Значно поповнили матеріальну базу кабінетів обладнання, виготовлені руками учнів, зокрема кружечки, палички для усного рахунку, картинки для уроків арифметики, годинникові циферблати, таблиці слів, моделі парової турбіни, модель двигуна внутрішнього згорання, водяну турбіну, вітровий двигун ,електричний дзвінок тощо.
У період 60-х—80-х рр. малієвецькі педагоги брали активну участь у роботі товариства «Знання», метою якого було поширення політичних, ідеологічних, наукових, знань серед населення з питань культури, технічного прогресу, сільського господарства, науки, атеїзму, міжнародних відносин, освіти, охорони здоров’я. Наприкінці 70-х- поч.80-х рр. первинна організація Товариства «Знання» у Маліївцях нараховувала 31 особу. До організації входили всі педагогічні працівники Малієвецької школи, Малієвецького диттубсанаторію «Світанок», медичні працівники, спеціалісти сільського господарства, та ін. Товариство було поділено на секції: суспільно-політичну, сільськогосподарську, педагогічну, медичну, комісію по пропаганді серед молоді. Головними проблемами Товариства була пропаганда радянського способу життя, комуністичної ідеології, атеїзму.
У 60-70-х рр. помітним виявом стала надмірна політизація навчально- виховного процесу. В основу навчально-виховної роботи школи було покладено принципи морального кодексу будівника комунізму. Для покращення роботи класних колективів шкільною піонерською організацією було організовано змагання на кращий піонерський загін. Кожного тижня, в суботу на піонерській лінійці підводились підсумки змагання, де визначався переможець. Крім цього проводилися вечори, збори загонів. Активно діяли тимурівські команди. Піонери-тимурівці надавали допомогу одиноким престарілим, інвалідам: рубали дрова, носили воду, прибирали оселю. Всі учні ніколи брали участь у суспільно-корисній праці збирали металолом, макулатуру, яйця, ганчір’я, лікарські рослини, у місцевому колгоспі збирали картоплю, буряки, лущили кукурудзу, Влітку сушили зерно на сушильному току, допомагали на фермі.
Кращих учнів відзначали, як правило, моральними стимулами – подяками, грамотами, книгою. Питання суспільно- корисної праці розглядалося на засіданнях батьківського комітету. Батьківських зборах, педагогічних радах, тощо. До комуністичних та державних свят, зокрема так званої “Жовтневої революції”, 8- го Березня, Дня Перемоги, Дня заснування піонерської організації та ін. піонери і комсомольці школи готували концерти художнбьої самодіяльності для мешканців села.
У 1960-70-х роках у школі працювали Лісовський О.А., Лісовська Г.О.,Мручківський Ф.С., Щербань Л.І., Макогончук Г.О., Янчик Е.М.,Сковер Є.А., Сноз В.О., Щербань Л.І.,Чайка Н.А., Пужанівська Є.Н., Штипуляк Н.М., Ковальчук А.О., Розгонюк Г.І, розпочали свою педагогічну діяльність Денисюк В.М., Осецька Є.Й, Ніколаєва М.П.,Півторак В.В.,Слободян А.О„Кардаш Л.О., Храпач П.Л., Михайлівська Н.Й.. Трохи пізніше прибули з інших шкіл Добровольський Й.А., Шатківська Я.М, Хмура Н.В.,Белінська Б.М., Вергела Є.М, Любинецький М.Ф.
Малієвецька загальноосвітня школа
У 1964 році розпочалося будівництво нової школи. Це велика простора двоповерхова будівля, розрахована на 320 учнів. Школа побудована на кошти місцевого колгоспу. Будували школу будівельники Дунаєвецького міжколгоспбуду який очолював В. А. Підгірський. Безпосередньо на будові працювали—муляри Леонід і Марія Булими, Іван Щербатий, столяри Тригорій Горобець, Василь Сапоговський, Володимир Білоус, екскаваторник Анатолій Драгомерецький, бульдозерист Григорій Притуляк, маляри Зінаїда Матвеєва, Галина Новиченко, Ніна Кметю, Марія Годлевська, майстер Анатолій Любецький.Відчутну допомогу у будівництві надали голови місцевого підприємства Ороховський О.І., Рудий Г.М., директор школи Свинарчук І.К., батьки Б. Павловський, Г. Мельник, О. Машевська, Г. Макогончук, вчителі Віра Денисюк, Євгена Осецька, учні Галя Яковлєва, Леся В’юн, Тадеуш Войтик та ін.. Нова школа стала до ладу у 1974 році, з обладнаними на той час сучасними кабінетами, великим спортзалом площею 170м.кв., їдальнею на 100 місць, буфетом, великою бібліотекою, двома майстернями по дереву і по металу, водяним опаленням, забезпечена водопостачанням, з достатньою матеріальною базою.
У 1987 році при школі відкрито дитячий садок. З 1998 року Малієвецька ЗОШ І-ІІ ст. реорганізована у загальноосвітню школу І-ІІІ ст.. На той час у школі навчалося 172 учні. У дитячому садочку виховувалося 46 дошкільнят. Понад 40 років у школі працювали досвідчені педагоги Є.Н. Пужанівська, В.М.Бурчак, Є.Й. Герасімова, А.І. Бартошак, який протягом 19 років очолював навчальний заклад.
З 1996 року про школі почав діяти шкільний краєзнавчий музей під керівництвом Онищука О.Г., який стимулював науково – дослідницьку роботу в закладі. Неодноразово учні ставали переможцями районних, обласних та республіканських конкурсів. Серед них Анастасія Юнь, Андрій Чахаровський,Людмила Онищук, Катерина Юнь, Юлія Муха, Анатолій Кшемінський, Сергій Онищук.
У 1998 році Малієвецька ЗОШ І-ІІ ступенів реорганізована у загальноосвітню школу І-Ш ст.. На той час у школі навчалося 172 учні. У дитячому садочку виховувалося 46 дошкільнят . Протягом 2004 – 2012 рр заклад очолював Онищук О.Г.,який досить багато уваги приділяв розвитку школи. У 2006 році школу було газифіковано, обладнані внутрішні туалети, придбано компютерний клас, шкільний автобус. У 2008 році школа святкувала 300-літній ювілей освітнього життя у Маліївцях. Середня школа у Маліївцях діяла до 2011 року. За 12 років атестати про середню освіту у нашій школі отримали 142 випускники, 20 випускників закінчили школу з золотою медаллю, 7- зі срібною. Усього з 1974 р. по 2013р. школу закінчили 643 учні, 123 – отримали свідоцтво з відзнакою.
Школа сьогодні
На базі Малієвецької школи у червні 2011 року стартував дитячий заклад «Подільські джерела», в якому 8 років підряд влітку оздоровлювались та відпочивали сто п’ятдесят дітей Дунаєвецького району. Рішенням 5 сесії районної ради 6 скликання від 21 липня 2011 № 11-5/2011 заклад було реорганізовано в НВО « Малієвецька ЗОШ І-ІІ ст. – ДНЗ – дитячий заклад оздоровлення». Проте через рік, відповідо до рішення 12 сесії Дунаєвецької районної ради від 12.12.2012 № 26-12/2012 заклад перейменовано на НВК «Малієвецька ЗОШ І – ІІ ст. – ДНЗ». На посаду директора призначено В.А.Онищук.
У 2016 році школу було підпорядковано Дунаєвецькій селищній раді. Останніми роками теж значно покращено матеріально – технічну базу закладу; підключено до мережі Інтернет, придбано новий компютерний клас, мультимедійну дошку, проектор,нові котли для газової котельні,ігровий майданчик, проведено заміну 28 вікон на металопластикові, здійснено капітальний ремонт харчоблоку, системи опалення ДНЗ, 1-го та 2-го класів.
Відповідно до вимог НУШ 1-2 класи забезпечені новими меблями, ігровим та навчальним приладдям, ноутбуками, принтерами, та мультимедійними дошками. Відповідно до рішення 43 сесії 7 скликання Дунаєвецької селищної ради від 26.09.2019р № 5-43/2019 наш заклад набув статусу Малієвецька гімназія. У 2022-2023 навчальному році гімназія надає освітні послуги жителям сіл Маліївці, Сприсівка та Слобідка Малієвецька. Навчальний заклд працює за моделлю «Малієвецька гімназія – соціальний та культурний центр життя на селі». Вогник своїх сердець назавжди залишили в нашій школі досвідчені вчителі, для яких Малієвецька школа була чи не єдиним місцем роботи: Денисюк В.М.- 46років, Герасімова Є.Й.- 50 років Пужанівська Є.Н.- 47 років (з них 19 – на посаді завуча).
За останні 50 років із загального числа тих, хто навчався у Малієвецькій школі, обрали професію педагога 53 випускники, шестеро з яких працюють сьогодні у стінах рідної школи, медпрацівників – 46, спеціалістів сільського господарства – 85, інженерів – 16, а також багато працівників торгівлі, військових, юристів та ін.
Зі стін Малієвецької школи вийшли історик-археолог Л.М.Куземський, вчений-хімік А.О.Федоров, журналіст Б.Л.Долінський, доктор економічних наук Л. О. Ялиця, кандидат медичних наук Л.О.Онищук., викладач К-ПАТУ Д.В. Сорочан, керівники великих промислових підприємств: В.А.Урбан, В.А.Бартошак, військові О.І. Володарчук, В.А.Соловейко. С.Г.Поліщук, В.Г. Поліщук.
Більше 20-ти колишніх вихованців школи брали участь у відсічі гібридної російської агресії в зоні проведення АТО (ООС). З початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, понад 50 випускників боронять територіальну цілісність та незалежність нашої держави у лавах Збройних Сил України та інших силових відомствах.
На превеликий жаль, воїни Сергій Фурман та Олександр Гуцал навіки залишились в строю, наближаючи довгоочікувані Мир та Перемогу. Пам’ять про них та інших українських героїв сучасності не згасне ніколи, а їх героїзм, хоробрість, мужність та відвага – гідний приклад для наслідування підростаючому поколінню.